A TransformationПеревтілення
In everyday life, I’m an ordinary man – another part of the faceless crowd that flows along the streets, with my own bugs, fears, problems and bad habits... Yet, once I pick up a camera, I get transformed in a way I myself find hard to grasp and explain. In fact, the photo shoot turns me into a totally different person.
All thoughts, emotions, feelings and other resources are aimed at creating a perfect shot, releasing in me a real perfectionist. Routine issues and extraneous thoughts cease to exist for me. I get so much involved in filming that I don’t see anything around... It’s just photography that’s here and now. I seem to look at the filmed object through a camera lens and notice the smallest details... At such moments, I think that time stands still...
I often feel empty after the photo shoot – as if I gave my whole self to this process. My physical condition can be compared to a gym session – totally exhausted. I call this feeling “a pleasant fatigue”. It’s like a small payment for the beauty I create in this condition.
The final shot, and the camera is off... Everything becomes the same...
У повсякденному житті я такий же, як і всі оточуючі. Одна одиниця із сірого безликого натовпу, який річкою тече тротуаром вулиць. Зі своїми дивностями, страхами, проблемами та шкідливими звичками... Але як тільки я беру до рук фотокамеру, зі мною відбуваються метаморфози, які мені важко зрозуміти й пояснити. За фактом, на час фотосесії я просто стаю зовсім іншою людиною.
Всі думки, емоції, почуття та інші ресурси зводяться у вузький фокус, спрямований на створення ідеального кадру, звільняючи в мені справжнього перфекціоніста. Рутинні питання та сторонні думки для мене перестають існувати. Я на стільки поринаю в сам процес зйомки, що не помічаю нічого навколо... Є тільки фотографія в даний момент в цьому місці. Я дивлюся на об'єкт зйомки начебто через об'єктив камери, помічаючи найдрібніші деталі... У такі моменти мені здається, що час завмирає.
Часто буває так, що після фотосесії мене відвідує якась порожнеча. Знаєте, ніби я віддав цьому процесу всю свою життєву енергію до решти... А фізичний стан порівняно із заняттям у спортзалі – повністю виснажений. Таке відчуття я називаю «приємною втомою». Це як маленька розплата за ту красу, яку я створюю, перебуваючи в такому стані.
Останній кадр і камеру вимкнено... Все стає тим самим...
Артисти
Поділитися контентом
Інформація
Усі права на весь та/або частковий графічний контент (фото, відео, ілюстрації), сюжети/історії, окремі текстові матеріали, аудіофайли/аудіоконтент, відповідний програмний код, які використовувались та/або використовуються у мобільному додатку "NYMF" та/або всі його оригінальні зміни, доповнення, модифікації, а також на сервісах https://dubnitskiy.com, https://nymf.com є результатом індивідуальної творчості та належать Д.І. Дубницькому (під псевдонімом Давид Дубницький).
Copyright Notice.